Звіробій

Звіробій

ЗВІРОБІЙ

Звіробій звичайний
Народні назви - божа крівця, заяча крівця, кривавник, стокрівця
Hypericum perforatum — багаторічна трав'яниста лікарська рослина родини звіробійних 30—60 см заввишки. Листки супротивні, сидячі, цілокраї, видовженоовальні, тупі, з просвітчастими крапчастими залозками. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в щитковидну волоть або нещільну китицю; пелюстки золотаво-жовті видовженоовальні, з чорними крапками. Плід — коробочка.
Цвіте з червня до вересня.

Поширення
Рослина росте по всій території України на відкритих сухих місцях, на схилах, по чагарниках.

Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Hyperici perforati), зібрану на початку цвітіння рослини. Зрізують вкриті листям верхівки стебел з суцвіттями, які потім зв'язують невеликими пучками і сушать при температурі до 40°.
Сушіння вважається закінченим, коли стебла стають ламкими. Сухої сировини виходить 28—29 % . Зберігають у сухому, захищеному від світла приміщенні. Строк придатності — 3 роки.

Хімічний склад
Трава звіробою містить дубильні речовини (10 — 12%), флавоноїди (гіперозид, рутин, кверцитрин, мірицетин, лейкоантоціани), сапоніни, барвники (гіперицин — 0,1—0,4 % , псевдогіперицин, гіперин, франгулаемодинантранол), ефірну олію (0,2—0,3 % ), смолисті речовини (17 % ), каротин і аскорбінову кислоту.

Фармакологічні властивості і використання
Найчастіше звіробій використовують при хворобах травного тракту. Пояснюється це тим, що звіробій зменшує спазми кишок та жовчних шляхів, нормалізує видільну функцію шлункових залоз, розширює кровоносні судини, посилює кровообіг, виявляє протизапальну дію на слизові оболонки травного тракту, в'яжучу та бактеріостатичну дію.
Застосування звіробою звичайного показане і дає добрий терапевтичний ефект при дискінезіях жовчних шляхів, гепатитах, застої жовчі в жовчному міхурі, холециститах, жовчнокам'яніи хворобі (у початковій стадії), гіпоацидному гастриті, метеоризмі, гострих і хронічних колітах, простих і кривавих проносах та геморої. Як сечогінний засіб звіробій використовують при нирковокам'яній хворобі (у початковій стадії) та при зниженні фільтраційної здатності нирок.
Настойка трави звіробою виявилася ефективною при інвазії гостриками (гіменолепідоз і ентеробіоз). Фіто-чай зі звіробою знімає спазм кровоносних судин (особливо капілярів), поліпшує венозний кровообіг і кровопостачання деяких внутрішніх органів, виявляє капілярозміцнюючу дію. В ряді випадків звіробій призначають при порушеннях периферичного кровообігу з явищами застою, при мікроциркуляторних розладах.
Особливістю цієї рослини є її здатність підвищувати чутливість шкіри до ультрафіолетового проміння. Фотосенсибілізуючі властивості рослини пов'язують з наявністю в ній гіперицину й використовують при лікуванні вітиліго.
Фіто-чай зі звіробою ефективний при розладах нервової системи, нейродистонії, мігрені та при нічному нетриманні сечі у дітей.
У стоматології настій і настойку трави звіробою використовують для полоскання ротової порожнини і змазувань ясен при неприємному запаху з рота, гінгівітах і стоматитах.
У гінекологічній практиці настій трави використовують для спринцювань при запальних захворюваннях піхви, а звіробійну олію (у вигляді тампонів) — для лікування ерозії шийки матки.
У народній медицині, крім усіх вищезазначених випадків, звіробій використовують при поліартриті, ішіасі, подагрі, туберкульозі легень з кровохарканням, мастопатії, різних запальних процесах, фурункулах тощо.

Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО— відвар трави (10 г, або півтори столової ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3 рази на день за 30 хвилин до їди; настойку трави (у співвідношенні 1 : 5, на 40 % -ному спирті) по 40—50 крапель 3—4 рази на день; настій трави для виганяння глистів (15 г сировини на 100 мл окропу) по 90—150 мл 3 рази на день протягом трьох днів (дітям від одного до семи років), в останній день дають проносну сіль, а всього проводять три такі цикли з проміжками 10—12 днів; напар однієї столової ложки суміші трави звіробою звичайного, деревію звичайного і коріння дягелю лікарського (порівну) на склянці окропу випивають за півгодини перед сном при розумовій перевтомі, нервовому перенапруженні та безсонні.
ЗОВНІШНЬО — настойку трави (у співвідношенні 1 : 5, на 40 % -ному спирті) по 30—40 крапель на півсклянки води для полоскань; настій трави (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) для спринцювань (перед використанням розводять теплою кип'яченою водою у співвідношенні 1:5); суміш трави звіробою звичайного, кори дуба звичайного, коріння кропиви дводомної, пелюсток троянди білої, суцвіть цмину піскового, трави грициків звичайних, омели білої, кори верби білої, насіння льону звичайного, коренів живокосту лікарського, алтеї лікарської, трави гірчака перцевого і квіток нагідок лікарських (порівну) готують як відвар (4 столові ложки суміші на 2—3 л окропу, кип'ятять 20 хвилин, негайно проціджують) і використовують теплим для спринцювань двічі на день (вранці і ввечері) при білях.

Поділися з друзями:
 

Залишити коментар

Ви мусите  увійти до системи щоб залишати коментар.

Прев'ю
Наступна