Липа

Липа

ЛИПА


Tilia cordata — високе (до 25 м заввишки) дерево родини липових. Листки чергові, округлі або довгасті, з серцевидною основою і відтягнуто загостреною верхівкою, по краю зарубчасто-пилчасті; зверху — блискучі і ясно-зелені; зісподу — сизі, з борідками рижих волосків у кутах жилок; черешок дорівнює або довший за половину довжини пластинки. Квітки правильні, двостатеві, п'ятичленні, в пазушних З—15-квіткових щитковидних півзонтиках; пелюстки жовто-білі, оберненояйцевидні. Плід — яйцевидно-кулястий, невиразногранчастий, опушений, з крихким оплоднем горішок. Цвіте у червні — липні.

 

Поширення

Липа серцелиста росте майже по всій території України в лісах, по чагарниках. Як декоративну рослину її культивують у садах і парках та на вулицях міст.

 

Заготівля і зберігання

Для виготовлення ліків використовують суцвіття разом з приквітками, відомі під назвою «липовий цвіт» (Flores Tiliae), а також бруньки і плоди. Збирають липовий цвіт, коли більшість квіток розкриється, а решта перебуває у стадії бутонізації. Сушать його в затінку на відкритому повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях, розкладаючи тонким (3—5 см завтовшки) шаром і слідкуючи, щоб сировина не пересохла (на пересушених суцвіттях квітки обсипаються, внаслідок чого знижується якість сировини). Штучне сушіння проводять при температурі 40—45°. Сухої сировини виходить 30—31 % . Зберігають у сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Строк придатності — 2 роки.

 

Хімічний склад

Квітки липи містять ефірну олію (0,05 % ), глікозиди гесперидин і тиліацин, кумарин фраксин, сапоніни, дубильні речовини, слиз, каротин, аскорбінову кислоту, цукри та інші сполуки.

 

Фармакологічні властивості і використання

Фіто-чай з липовим цвітом підвищує пото- та сечовиділення, активізує виділення шлункового соку, збільшує секрецію і поліпшує відтік жовчі. Фіто-чай з липою має протизапальну та м'яку заспокійливу дію. Настій з липового цвіту (Infusum florum Tiliae) застосовують при гарячкових і простудних захворюваннях (грип, катар бронхів), запаленні нирок і сечового міхура та при підвищеному нервовому збудженні у хворих молодшого і похилого віку.

В народній медицині липовий цвіт використовують при непритомності, головному болі, істерії та епілепсії, а також при кашлі, болях у шлунку й кишкових коліках. Місцево настій липового цвіту використовують для полоскання при запаленнях слизової оболонки рота і дихальних шляхів (стоматит, гінгівіт, ангіна, ларингіт), а у вигляді припарок і примочок — при опіках, виразках, запаленні гемороїдальних вузлів, ревматичних і подагричних болях у суглобах.

При нервових захворюваннях приймають ванни з липового цвіту. Липовий цвіт входить до складу потогінних фіто-чаїв і фіто-чаїв для полоскання горла, до складу сумішей, якими лікують хвороби шлунка, печінки, кишок, нирок і  сечового міхура, нирковокам'яну хворобу, запальні захворювання жіночих статевих органів та ін.

Розім'яті до консистенції тіста бруньки липи прикладають до опіків, на гемороїдальні вузли і абсцеси, використовують для компресів при маститі й подагрі. Порошком з плодів спиняють кровотечі з носа (в лежачому положенні) і з ран. Плоди липи їстівні, за смаком подібні до горіхів. З бруньок і молодих зморщених листочків готують весняні вітамінні салати.

 

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій липового цвіту (10 г або 3 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють гарячим по 1—2 склянки 2—3 рази на день після їди; настій столової ложки суміші (порівну) липового цвіту, насіння льону звичайного, коріння солодки голої й аїру тростинового, листя м'яти перцевої та фенхелю звичайного на склянці окропу п'ють по 2—3 склянки на день до їди при підвищеній кислотності шлункового соку; настій 2 чайних ложок суміші липового цвіту (40 г), плодів фенхелю звичайного (20 г) і квіток ромашки лікарської (20 г) на склянці окропу п'ють по 1—3 склянки на день до їди при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки; настій столової ложки суміші (порівну) липового цвіту, квіток ромашки лікарської і бузини чорної, трави звіробою звичайного та листя ожини сизої на склянці окропу (проціджують охолодженим) п'ють на ніч по 2 склянки при запальних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів; салат: очищені від лусочок бруньки або молоді листочки липи миють у холодній воді, подрібнюють (бруньки розрізають навпіл), поливають приготовленим з круто зварених посічених яєць, вершків, оцту та гірчиці соусом, солять і посипають дрібно нарізаним листям петрушки і кропу (на 500 г бруньок і листя беруть двоє яєць, склянку вершків, столову ложку гірчиці й оцту та сіль).

ЗОВНІШНЬО — настій липового цвіту (20 г сировини на 200 мл окропу) для полоскання ротової порожнини і горла та протирання обличчя при жирній шкірі; 4 столові ложки суміші липового цвіту (40 г) і квіток ромашки лікарської (60 г) настоюють 15—20 хвилин на склянці окропу, проціджують і використовують для спринцювань зранку і ввечері при запальних захворюваннях жіночих статевих органів; відвар липового цвіту (100 г сировини на 2 л окропу, кип'ятять 5 хвилин) для лікувальної загальної ванни.

Поділися з друзями:
 

Залишити коментар

Ви мусите  увійти до системи щоб залишати коментар.

Прев'ю
Наступна