Фенхель

Фенхель

ФЕНХЕЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ

Foeniculum vulgare — багаторічна або дворічна лікарська рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, до 200 см заввишки, круглясте, тонкоребристе, дуже галузисте. Листки чергові яйцевидно-трикутні, 3—4-перисторозсічені на нитковидні частки; нижні листки черешкові, верхні — сидять на розширених піхвах; піхви листків на кінці загострені й тонко хрящуваті, вузько-довгасті, по краю плівчасті, догори трохи розширені і тут капюшоноподібно відтягнуті. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в складні зонтики: пелюстки широкояйцевидні, жовті, на верхівці виїмчасті, у виїмці — з тупою увігнутою часточкою. Плід — двосім' янка.

Цвіте у липні — серпні. Плоди достигають з вересня.

 

Поширення

Батьківщина фенхелю звичайного — країни Середземномор'я і Західна Азія. На території України його культивують як ефіроолійну, лікарську, пряносмакову рослину.

 

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб використовують плоди фенхелю (Fructus Foeniculi). Коли плоди в центральних зонтиках набудуть зеленувато-буруватого забарвлення, а самі зонтики стануть сірувато-попелястими, рослини скошують, досушують у снопах або валках, обмолочують і очищають від домішок. Готову сировину зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Строк придатності — 3 роки.

 

Хімічний склад

Плоди фенхелю містять ефірну олію (3—6,5 % ), жирну олію, білкові речовини, кумарин умбеліферон, флавоноїди (кверцетин, кверцетин-3-арабінозид, ізорамнетин). У складі ефірної олії є анетол (до 60 %), фенхон (10—12 %), метилхавікол, α-пінен, α-феландрен, анісовий альдегід, анісова кислота й інші сполуки.

 

Фармакологічні властивості і використання

Препарати фенхелю звичайного мають секретолітичні, спазмолітичні, вітрогінні й слабкі сечогінні властивості. Прописувати їх доречно при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводяться спазмами кишечника, метеоризмом і диспепсією, болями в кишечнику (спастичні коліти, кишкова коліка у дітей тощо), при жовчнокам'яній та нирковокам'яній хворобах, при бронхітах і коклюші, при гіпогалактії, альгоменореї й статевому інфантилізмі.

Внутрішнє застосування фенхелю в поєднанні з зовнішнім дає добрий терапевтичний ефект при мікозах. Плоди фенхелю входять до складу вітрогінних фіто-чаїв, проносного фіто-чаю й заспокійливого чаю.

 

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій ПЛОДІВ (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3—4 рази на день; олія фенхелева (Oleum Foeniculi) по 2—3 краплі дітям і по 5—10 крапель дорослим на грудочці цукру; кропову воду (Aqua Foeniculi) пo 1 чайній ложці дітям і по 1 столовій ложці дорослим 3—6 раз на день.

ЗОВНІШНЬО — обмивання настоєм плодів {готують, як у попередньому прописі) ділянок тіла, уражених мікозом, 2 рази на день.

Поділися з друзями:
 

Залишити коментар

Ви мусите  увійти до системи щоб залишати коментар.

Прев'ю
Наступна