Кропива

Кропива

КРОПИВА ЖАЛКА

Urtica urens — однорічна лікарська рослина. Стебло прямостояче, чотиригранне, 15— 60 см заввишки. Листки супротивні, цілісні, еліптичні або яйцевидні, гострі, по краю гострозубчасті, 4—5 см завдовжки. Квітки світло-зелені, дрібні (суцвіття не довші за черешки листків, у пазухах яких вони містяться). Плід — сім'янка. Цвіте у травні — вересні.

 

Поширення

Кропива жалка росте по всій території України на берегах річок, серед чагарників, культивується на фіто-фермах.

 

Заготівля і зберігання

Для лікування використовують листя кропиви (Folia Urticae urensis), яке збирають під час цвітіння рослини, відокремлюючи його від стебла, і сушать обов'язково в затінку, по змозі швидко. Сушіння припиняють, коли центральні жилки стають ламкими. Сухої сировини виходить 22—23 %. Строк придатності — 2 роки. Рослина неофіцинальна.

 

Фармакологічні властивості і використання

У народній медицині кропиву жалку використовують нарівні з кропивою дводомною, а іноді навіть віддають їй перевагу. Настій листя кропиви жалкої використовують як кровоспинний при легеневих, кишкових, маткових, гемороїдальних та інших кровотечах, сечогінний при набряках та загальнозміцнюючий засіб. Вживання настою кропиви показане також при нервових розладах, ревматизмі, алергії й анемії, при звичних запорах, диспепсіях і шлункових коліках. Широко використовують препарати кропиви жалкої в дерматології й косметиці: всередину — при екземі, сверблячці, кропив'янці; місцево — при себореї голови, круговій або гніздовій плішивості, запрілості. Цінують кропиву жалку і як продукт харчування: з молодого листя готують салати (про приготування див. у статті Кропива дводомна), приправи до м'ясних страв і зелений борщ.

 

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій листя (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 2 години) по півсклянки 4 рази на день до їди; дві чайні ложки суміші (порівну) листя кропиви жалкої і ожини напарюють 2 години на склянці окропу і п'ють по півсклянки 3 рази на день для регулювання функціональної діяльності шлунка та від дизентерії; свіжий сік з листя кропиви жалкої вживають по 1 чайній ложці 3 рази на день як кровоспинний засіб.

ЗОВНІШНЬО — відвар листя (100 г сировини кип'ятять 30 хвилин в 1 л оцту, розведеного водою у співвідношенні 1:1) для миття голови при себореї та круговій або гніздовій плішивості (мити ввечері перед сном, без мила); насичені свіжим соком кропиви стерильні тампони прикладають до запрілостей, ран і варикозних виразок.

Поділися з друзями:
 

Залишити коментар

Ви мусите  увійти до системи щоб залишати коментар.

Прев'ю
Наступна