Ефірні олії

Ефірні олії

ЕФІРНІ ОЛІЇ


Ефірні олії — це леткі, з характерним сильним запахом і смаком, олієподібні, нерозчинні у воді, здебільшого безбарвні або слабо забарвлені рідини. На відміну від справжніх жирів вони не залишають жирової плями на папері, бо випаровуються вже при кімнатній температурі. Ефірні олії утворюються виключно в рослинах, але мають надзвичайно сильні фізіологічні й фармакологічні властивості. У чистому вигляді їх одержують перегонкою з водяною парою, поглинаючи жирами, подекуди вичавлюють під пресом або ж екстрагують рідкою вуглекислотою та іншими розчинниками. У фітотерапії їх вживають не лише очищеними, наприклад, для інгаляцій, а й у настоянках, які роблять на спирті, враховуючи нерозчинність терпенів у воді, або в напарах, як скажімо, це роблять з листям шавлії або евкаліпту для полоскання. Ефірні олії розчиняються спиртом, ефіром або жирами і в таких формах дуже широко використовуються у парфюмерії. Ефірні олії знаходять також важливе застосування у харчовій промисловості — у прянощах і спеціях.

Ефірні олії розрізняють і називають за рослинами, з яких їх одержують: м'ятна, лавандова, трояндова тощо. Кожна з них становить суміш кількох або кільканадцяти окремих хімічних сполук — терпенів і їхніх похідних. Терпени — вуглеводні, тобто складаються лише з С і Н і характерні тим, що в молекулах у них є багато ненасичених вуглецевих зв'язків, які зумовлюють високу хімічну активність цих речовин. Розрізняють монотерпени, сесквітерпени і дитерпени (терпени з більшою кількістю конденсованих молекул утворюють смоли і каучук). Вуглевод може замінити один з атомів водню на якусь іншу молекулярну групу і таким чином придбати нові якості.

Приклади монотерпенів: як вуглеводні мирцин і оцимін, а вже як їхні похідні альдегіди і кетони зустрічаються у складі багатьох ефірних олій. Це — цитронелол, цитраль, лимонен, α-пінен, ментол, миртенол, борнеол, камфора, вербенон і піперитон. Сексвітерпени є в сандаловому дереві (β-санталін), в евкаліптовій олії — кадинол і евдесмол. Дитерпени зустрічаються досить рідко, відомі α-камфорен, фітол (входить до складу хлорофілу), абієтинова кислота.

В рослинах ефірні олії містяться в особливих клітинах — вмістищах, і виходять звідти після руйнування або ж при підігріванні.

Фізіологічна дія ефірних олій здійснюється різним шляхом. При безпосередньому контакті їх із шкірою викликається подразнення, посилюється приплив крові до цього місця (гіперемія), що використовують при компресах і сполоскуваннях з ефірно-олійними напарами. При надто високій концентрації або тривалій дії можна викликати опік шкіри.

Розчинені в жирах (в'єтнамський бальзам «Золота зірка») ефірні олії при нанесенні на шкіру локально гальмують запалення (антифлогістична дія). Через шкіру вони можуть проникати у кров і розноситись по тілу. Але певніше їх вдихання при інгаляціях: полегшується відкашлювання.

Потрапляючи до рота і подразнюючи нервові закінчення, ефірні олії діють через нервову систему на шлунок, зумовлюючи посилення секреції шлункового соку, секрету підшлункової залози і жовчі, тобто тих соків і ферментів, що в основному здійснюють процес перетравлювання і засвоювання їжі. Тим самим вони діють на апетит, нормальне, здорове споживання їжі, що й досягається смаковими додатками до страв, консервів тощо (кріп, петрушка, кмин, коріандр та багато інших).

Ефірні олії діють і на сечовидільні органи. Пояснюють це тим, що ліки з чебрецем або чистий тимол (з олії чебрецю) або інші діуретичні ліки з ефірними оліями розширюють судини фільтруючої системи нирок (нефронів) і роблять їх легше проникними. Важливими ліками з такою дією є «ягоди» ялівцю, корені петрушки, насіння чи листя любистку.

Отже, в цілому ефірні олії є важливими ліками для очищення організму від мокрот, сечі та інших відходів, вони виявляють спазмолітичну дію на м'язи кишечника, прискорюючи травлення. Вони також поліпшують виділення молока у матерів-годувальниць.

Деякі ефірні олії, наприклад, м'ятна, мають чітку жовчогінну дію і застосовуються при запаленнях жовчного міхура та при жовтяницях.

Разом з тим зловживати ефірними оліями не можна. Вони можуть спричинити значну шкоду при менструаціях і вагітності через припливи крові (аж до аборту).

І, нарешті, ефірні олії виявляють чітку статичну дію на бактерії, особливо на такі, що мають просякнуту жироподібними речовинами оболонку і через це дуже стійкі до інших дезинфекційних засобів (стафілокок). Обкурювання ефірними оліями застосовується для дезинфекції приміщень, одягу та шкіри. Оскільки ефірні олії здебільшого мають приємний для людини запах, такий захід сприяє й підвищенню самопочуття.

Найхарактерніші ефіроолійні рослини: валеріана, фенхель, кріп, коріандр, лаванда, любисток, меліса, мускатник, м'ята, петрушка, розмарин, шавлія, чебрець, материнка, ялівець, полин, лимон, апельсин, троянда.

Поділися з друзями:
 

Залишити коментар

Ви мусите  увійти до системи щоб залишати коментар.

Прев'ю
Наступна