Слизи

Слизи

СЛИЗИ

Слизи — високомолекулярні безазотисті речовини, які дуже розбухають у воді й утворюють колоїдні розчини, а хімічно належать до чистих полісахаридів, сумішей полісахаридів з уроновими кислотами, до поліуронідів та інших сполук. Слизовий колоїдний розчин захищає слизові оболонки при запаленні, пом'якшує больові відчуття й сприяє процесові загоєння. Спричинене запаленням сильне виділення власних слизових субстанцій зменшується, а введені в організм як ліки слизи ферментативно не розкладаються, організмом не засвоюються і не перетравлюються. Ця властивість сприятливо діє на кишечник при хронічних запорах, які настають внаслідок запалення слизових покривів. Вони добре діють і при проносах та посиленій перистальтиці, але вже через те, що рослинні слизи поглинають подразнюючі речовини і рідину. Насамперед їх застосовують при дратливому кашлі, а також для полоскань горла та компресів при ураженнях шкіри та при виразках. До справжніх слизів, що мають в основі слизову кислоту, відносять слизи насіння льону, липового цвіту й кореня алтеї, а до несправжніх — слиз із бульб зозулинця, який в основі має щавлеву кислоту, а також слизи з лишайників і водоростей, у яких є або ліхенін або ламінарин. Багато грудних чаїв та зборів від кашлю, а також рослинних соків і екстрактів (підбіл, плоди малини) й проносних чаїв містять слизові речовини. Сироп з алтеї — неодмінна складова частина відкашлювальних чаїв і тинктур. Агар з водоростей, трагакант і насіння льону входять до складу офіцинальних препаратів; це — найкращі нешкідливі проносні засоби. Організм до них не звикає, їх можна застосовувати тривалий час. Основні джерела слизових речовин: агар, гуміарабік, листя і квітки підбілу, ісландський мох, насіння льону, квітки і листя мальви.

Поділися з друзями:
 

Залишити коментар

Ви мусите  увійти до системи щоб залишати коментар.

Прев'ю
Наступна