Татьяна Жвава

Татьяна Жвава

Кожна людина – це індивідуальна особистість, що відрізняється від інших. Хтось особливий своїм талантом, інший – масштабними планами на майбутнє, чи навпаки – повною приземленістю та простотою. Саме тому уява та світосприйняття у кожного різне. Навіть ставлення до одних і тих самих речей кардинально відрізняється.

Щоб не виникало сумнівів, достатньо провести досить простий експеримент. Знайдіть тихе безлюдне місце. Зав’яжіть собі очі цупкою пов’язкою і перевірте, щоб нічого не було видно. Тільки тоді можна перейти до наступного найважливішого етапу: розслабтесь і прислухайтесь до своїх внутрішніх почуттів, дивіться, слухайте, відчувайте світ серцем… Спробуйте подумки осягнути свою країну, але ні в якому разі не уявляйте її у форматі карти! Відкиньте заїжджені, зазубрені ще з початкових класів фрази на кшталт червона калина, колосисте поле, синє Дніпро. Ніхто не каже забути про це назавжди, просто на певний час приберіть це до іншої ніші і дайте можливість відкритись вашій власній чуттєвості і фантазії.

Моя власна уява начаклувала мені неймовірну картинку. На ній біля блакитного потічка, що спустився з високих гір і приніс з собою спів вітру і диких птахів, маленька лісова галявинка. Вона устелена розкішним зеленим рушником трав,  на якому вишито чарівний візерунок з блакитних полохливих волошок, сором’язливих червоних маків та де-не-де розсипаних золотих соняхів. А який там панує запах! Легкий, але такий п’янкий аромат хліба, що щойно дістали з печі і свіжого парного молока. Запах з мого дитинства. Ця місцина, на перший погляд така беззахисна, насправді надійно охороняється ланцюгом міцних тисячолітніх дубів. Якщо добряче прислухатись, то можна вловити виття блукаючої вовчої зграї. Але то не просто дикі звірі, а наші предки-козаки, що оберігають красу і тендітність цієї неймовірно чаруючої місцини, моєї України.

А що побачили ви?   

 

Поділися з друзями:
 

2014-10-24 Головна 0 1472

Залишити коментар

Ви мусите  увійти до системи щоб залишати коментар.

Прев'ю
Наступна